Які труби краще для зовнішньої каналізації 

Вцілому каналізаційні системи можна розділити на два великих види: відкриті та закриті. Відкриті використовуються рідко, а ось закриті, це і є зовнішня каналізаційна мережа спеціальних трубопроводів, про яку ми й будемо говорити та з облаштуванням якої зіштовхуються як власники квартир, так і приватних домогосподарств. Питання, які труби для каналізації є та які з них краще обрати, займаючись каналізаційною мережею, постараємося вирішити у цій статті.

У яких випадках використовують труби для зовнішньої каналізації

Є три основні критерії за якими визначають потребу використання труб для зовнішньої каналізації: 
 

1. Коливання температури навколишнього середовища від -40ºС до +40ºС.
2. Різноманітні зовнішні навантаження, адже навіть грунт, у якому прокладають водопровід, буде чинити тиск на нього.
3. Імовірність механічних та інших пошкоджень.

Найчастіше труби для зовнішньої каналізації виготовляють в помаранчевому кольори з декількох шарів матеріалу, щоб забезпечити їх додаткову міцність та зносостійкість, а їхнє з’єднання здійснюється “до упору”, не залишаючи зазорів, як при монтажу труб внутрішньої каналізації.

Основні характеристики труб для зовнішньої каналізації

Розглянемо основні характеристики труб для зовнішньої каналізації на прикладі трубопроводу з найпоширенішого та досить надійного матеріалу – полівінілхлориду (ПВХ), які широко використовуються у каналізаційних системах побутового та промислового типів:
 

• щільність труб – 1410 кг/м³;
• тепломісткість – 1,0 Дж/г;
• модуль пружності при ймовірній швидкості деформації в 1 мм/хв –  3000 МПа;
• теплопровідність за температури навколишнього середовища +23°C – 0,15 Вт/м;
• можливість монтажу за температури від -5°C до +90°C;
• мінімальний радіус вигину при 20°C – 300 мм;
• розрахунковий коефіцієнт лінійного розширення – 0,07 мм/(м*°С);
• межа текучості при розтягуванні, – 50-56 Мпа;
• негорючі;
• межа міцності при розриві – 30-50 Мпа.

Труби ПВХ з такими параметрами розраховані на понад 50 років гарантійної експлуатації, що є хорошим показником.

Який матеріал обрати

Обираючи матеріал для зовнішньої каналізації, зважають на особливості проєкту, який складається заздалегідь та включає розрахунки водовитрати, особливостей грунту, та інших зовнішніх чинників. 

1. Бетонні труби використовують переважно у нежитлових приміщення – виробництвах з великою водозатратою.
2. Чавунні використовуються сьогодні вкрай рідко через непрактичність монтажу та велику вагу.
3. Поліпропілен підходить переважно для ливневих мереж.
4. Поліетиленові труби найдешевші серед пластикових, але і найбільш ненадійні.
5. Труби ПВХ досить поширені серед серії пластикових труб, але їх головний недолік у тому, що вони схильні до швидкого засмічення.
6. Полімерні труби набувають сьогодні найбільшого поширення завдяки простоті монтажу та надійності в експлуатації.
7. Азбестоцементні – переважно використовуються у центральних каналізаційних системах. Не для побутового вжитку.
8. Керамічні, мідні та сталеві труби – надто дорогі та непрактичні в експлуатації, адже погано піддаються очистці.

Металопластикові труби для зовнішніх каналізаційних систем є сьогодні найбільш затребуваними, тому радимо саме на них звернути особливу увагу при виборі.

Як підібрати перетин і розмір труби для каналізації

Головне завдання при виборі перетину і розміру труби для каналізації – уникнення засмічень, які потребуватимуть особливої очистки та витримування герметичності системи. Для цього перетин труб має бути не менше 10 см.  

На перетинах труб, так би мовити, у складних ділянках, можуть комбінуватися труби пластикові та гофровані, а труби з меншим діаметром можуть бути використані для розводки. Кріплення на перетинах здійснюється за допомогою розтрубів або муфт. 

Перетин каналізаційних труб виконується переважно у круглій формі, однак може бути виключення: коли є велике зовнішнє навантаження, то у формі еліпса.

Потрібно подбати про утеплення труб, якщо їх встановлення планується вище рівня промерзання грунту.

Відмінності від труб для внутрішньої каналізації

Головна візуальні відмінність, яка вказує, що труба призначена для зовнішньої каналізації – її колір. Зовнішні труби маркуються помаранчевим кольором, а внутрішні – сірим. Головна технічна відмінність – це матеріал виготовлення та діаметр. Найпоширеніший матеріал для труб внутрішньої каналізації – поліпропілен, який може витримувати температурне навантаження до +90ºС, а для зовнішньої – від металопластику до чавуну і бетону. Найпоширенішіий – ПВХ, який є зносостійким та дешевим.

Труби для внутрішньої каналізації бувають лише одношарові, тоді як для зовнішньої – завжди багатошарові. 

Вцілому відмінності трубопроводу внутрішньої каналізації та зовнішньої такі:
 

1. Колір: помаранчевий – для зовнішньої, сірий – для внутрішньої.
2. Діаметр стінок – зовнішні – від 3,2 мм.
3. Матеріал – для зовнішніх – непластифікований ПВХ.
4. Строк експлуатації – для зовнішніх значно довший (понад 50 років).
5. Ціна – зовнішня каналізація приблизно на 20% дорожча за внутрішню.

Вибір виробника труби

Обираючи виробника каналізаційних труб, звертають увагу в першу чергу на якість матеріалів, з яких вони виготовлені та на термін гарантійної експлуатації. Сьогодні лідерами на ринку є каналізаційні труби декількох німецьких виробників.

Ostendorf – полімерно-мінеральні труби, унікальні за своїм складом та є абсолютно безшумними. Діаметр від 50 до 200 мм, протяжність – від 150 до 3000 мм.

Rehau Raupiano Plus – теж труби з високою шумоізоляцією завдяки використанню тришарового полімеру, а також стійкі до високих температур та можливих зовнішніх уражень. Випускаються у діаметрі 40-110 мм, протяжністю 150-2000 мм.

Ostendorf  (ТН) – у діаметрі від 32 до 110 мм, довжиною 150-3000 мм. Стійкі до високих температур та кислого і лужного середовищ.

Magnaplast HT – це поліпропіленові труби діаметром від 32 до 110 мм, довжиною від 250 до 2000 мм, термо- та лугостійкі.