Головна цінність автополиву дачної ділянки, грядки, клумби, саду тощо, у тому, що він виконується без вашої безпосередньої участі, що економить час та зусилля. Потрібно лише правильно обрати його, придбати та встановити. Однак така система автоматичного поливу коштує недешево, що ж робити, якщо коштів не вистачає, а доглядати за ділянкою необхідно? Можна спроєктувати автополив та встановити власноруч. Про усі тонкощі та хитрощі такого процесу розповімо далі.
Комплектуючі системи автополиву
Насосна станція
Насосна станція для системи автополиву необхідна, якщо ви плануєте під’єднати її не до централізованої мережі водопостачання, а до скважини, колодязя чи іншого резервуара з водою. Найчастіше це просто необхідні, бо тиск води у трубопроводі для дачних кооперативів рідко перевищує 1 атмосферу, а цього недостатньо для автополиву. Обираючи насосну станцію, найперше звертайте увагу на те, яка у неї пропускна здатність, тобто який обсяг води вона здатна прокачати і під яким тиском. Зрозуміти, що саме потрібно вам, можна заздалегідь провівши нескладні розрахунки, врахувавши площу ділянки, яку потрібно поливати та потенційну інтенсивність водозатрати, виходячи з власних потреб.
Фільтр
Без фільтра при проєктуванні та встановленні автоматичної системи поливу не обійтися, як би ви цього не хотіли, тим паче, якщо вода буде подаватися зі скважини чи колодязя. Такі “водойми” переважно при роботі насоса нестимуть з водопотоком рештки мулу, піску чи глини. Система довго так не протягне. Потрібен фільтр. Фахівці радять використовувати для очистки води фільтри з тонкощами очистки не менше 125 мкм.
Трубопровід
Для систем автоматичного поливу використовують переважно поліетиленові труби – ПЕ-100 та інших діаметрів. На вибір впливає як площа поливу, так і проєктування самої системи, де може бути декілька розгалужень, декілька клапанних колодців, що обумовлює використання магнітних клапанів на кожному відрізку труби та місця найінтенсивнішої подачі води.
Під час проєктування досить непросто визначити переріз труби. Для цього використовують спеціальну таблицю та враховують максимальне навантаження під час потенційного використання усієї системи одночасно.
Ще одне непросте завдання, яке стосується безпосередньо трубопроводу для автополиву – його зимова консервація. Цієї головоломки можна уникнути, якщо на етапі монтажу розмістити трубопровід нижче рівня промерзання ґрунту. Однак це потребує додаткових зусиль, але, якщо трубопровід розміщений на стандартній глибині до 30 см, то тут вже доведеться заморочитися. Як мінімум, такий трубопровід потрібно буде продувати за допомогою компресора перед стартом зимового сезону. Ще одна порада: встановлюйте трубопровід під нахилом, це допоможе уникнути накопичення вологи в трубах. У місцях найбільшого кута нахилу встановіть дренажні клапани, відкривши які, ви з легкістю спустите з системи зайву воду.
Електромагнітні клапани
Електромагнітні клапани у системі автополиву потрібні для того, щоб частини системи можна було використовувати автономно одна від одної в разі потреби. Все просто. Якщо у вас, до прикладу, 12 розприскувачів, які використовують 10 л води на хвилину, що за годину дасть 7,2 м³, то продуктивність станції буде 3 м³ за годину. При обрахунку обов’язково враховуйте складність проєкту системи поливу: скільки є розгалужень чи поворотів трубопроводу, адже це впливає на тиск у системі. Якщо умовно поділити таку систему поливу на три зони для почергового поливу, то ми отримаємо по 4 оприскувачі на зону з продуктивністю 2,4 м³. Подібні розрахунки можна зробити для будь-якої системи автополиву.
Контролери
Контролери потрібні для програмування системи на полив та відпочинок. Інша назва такого девайса – програматори. Вид контролерів залежить безпосередньо від вашої системи автополиву, а саме від того, скільки вона має електромагнітних клапанів. Деякі їх види можуть мати різну кількість програм, які можуть працювати одночасно. При виборі такого приладу на це потрібно зважати.
Зрошувачі
Для звичайного побутового поливу, на присадибній ділянці чи дачі, найчастіше використовують зрошувачі статичні та роторні. Статичні підходять там, де потрібний одночасний полив усієї площі. Застосовують на площі до 8 м², а динамічні або роторні крутяться та здатні зрошувати набагато більші площі та витримують тиск до 4 атмосфер.
За допомогою встановлення форсунок можна контролювати водозатрату будь-якого зрошувача, а прорахувати розхід води можна за допомогою спеціальних таблиць, де співставлений радіус поливу та тиск.
Проєктування системи автополиву
Проєктування системи водополиву – чи не найскладніший і не найважливіший етап роботи, адже від нього залежатиме якість та реалізація проєкту. Він має декілька важливих етапів.
Складання плану
Складання плану автополиву починається зі звичайного малюнка. Накидайте на папері чи у комп’ютері схему вашої присадибної ділянки, деталізуйте її максимально, позначивши дерева, кущі, газони та зони, які поливати не варто – паркани, будівлі, тротуари, стежки тощо. Розділіть усю площу на квадратні зони, так легше буде рахувати у майбутньому матеріало- та водозатрати. Якщо ви складаєте план не на самій ділянці, а, наприклад, у квартирі чи офісі, радимо заздалегідь сфотографувати усі її частини, щоб на плані не упустити ні найменшої дрібниці.
Розрахунок пропускної здатності трубопроводу
Починаючи розрахунок пропускної здатності трубопроводу майбутньої системи автополиву, спершу визначаємося з діаметром труби під’єднання і з тиском у ній. В Інтернеті знаходимо спеціальні таблиці розрахунку пропускної здатності трубопроводу, враховуючи діаметр труби та тиск.
Самостійно з’ясуйте, яка водозатрата на хвилину продукується вашим насосом, враховуючи різноманітний переріз труб. Це дозволить не просто розумно спроєктувати систему автополиву, але ще й інколи заощадити, адже, якщо, до прикладу, водозатрата вашого насоса – 1,5 м³/год при тиску 2 атмосфери, то немає жодного сенсу монтувати труби діаметром 32 мм. Для цього підійдуть і туби 25 мм, що значно дешевше. Далі ви зможете прорахувати пропускну здатність кожної окремої ділянки трубопроводу залежно від кількості зрошувачів.
Планування розташування зрошувачів
Щоб запланувати розташування зрошувачів, потрібно повернутися до плану, який ми окреслили раніше, а саме до розбивки ділянки на квадратні сектори. Саме ця сітка допоможе визначитися з кількістю та видом зрошувачів. Потрібно також враховувати перепади тиску, адже відомо, що тиск на початку системи та при самому зрошувачі різний – він зменшується. Прорахувати цей показник сьогодні дуже зручно за допомогою спеціальних застосунків. Форсунки не здатні контролювати радіус поливу на 100% точно. Це теж враховуйте при підрахунку.
Розподіл ділянки, що поливається, на зони
Поділ ділянки, що поливається на зони потрібний для детального підрахунку водозатрати. Пропускна здатність трубопроводу, до якого під’єднується система автополиву, враховуючи потужність джерела водопостачання плюс розхід води кожним зрошувачем – так вираховуємо та ділимо зону поливу на сектори, щоб загальна водозатрата дорівнювала об’єму, що подає магістральний водопровід, мінус 10-20%.
Планування розміщення клапанів та контролерів
Є декілька основних принципів розміщення клапанів та контролерів системи автополиву:
- для кожного сектору поливу – свій електромагнітний клапан;
- клапани-бокси та контролери розміщують у легко доступних місцях, щоб за потреби ручного керування не бігати по ділянці з парасолькою.
Потурбуйтеся про те, щоб програматору або контролеру не заважали зовнішні перепони, як-от будівлі чи паркани, якщо ви будете керувати системою дистанційно
Планування магістрального та розвідного трубопроводів також зручно робити за допомогою схеми, де лініями позначити всі можливі повороти та розводи труб від основної магістралі до зрошувачів. Початок магістралі – обов’язково поруч з джерелом подачі води.
На фінальному етапі проводимо декілька перевірок нашого проєкту, звернувши особливу увагу на перепади тиску.
